Еритематозна гастропатия часто виявляється при ендоскопічних оглядах травного тракту і являє собою гіперемовані ділянки на його оболонці. Це стан слизової не є самостійним захворюванням і виступає клінічною ознакою неполадок в роботі організму. Серйозної загрози для здоров’я вона не представляє і при правильній тактиці терапії має сприятливий прогноз.

Сутність патології

Еритематозна гастропатия – це гіперемія слизової тканини шлунка, виявлена в ході проведення фіброгастродуоденоскопії. Додатково при дослідженні може бути набряк епітелію, його вразливість, підвищена слизеобразование.

Цей ендоскопічний синдром виникає в результаті шкідливого впливу різних факторів на оболонку травного тракту. Як наслідок, виникають еритеми – почервоніння, викликані припливом крові до потерпілому ділянці. Пошкодження спостерігаються на поверхні тканин і не зачіпають глибокі шари.

Цей стан не є хворобою, однак воно характерне для хронічного поверхневого еритематозного гастриту. При цьому варіанті гастропатия зберігається тривалий час, при відсутності адекватної терапії здатна переходити в більш серйозні захворювання, наприклад, у виразку.

При наявності в ендоскопічній картині гіперемії епітелію може знадобитися застосування додаткових діагностичних досліджень: на наявність бактеріальної інфекції (Хелікобактер), на визначення кислотності, в деяких випадках береться біопсія з уражених ділянок.

Іноді даний ознака ніяк себе не проявляє і виявляється випадково при профілактичному огляді.

Етіологія виникнення

Для позбавлення від еритематозної гастропатії (гастродуоденопатии) необхідно визначити і усунути пошкоджуючий фактор, який її викликав. Виникнення даної патології провокується наступними причинами:

• нераціональне харчування: надмірне вживання гострої, смаженої, солоної, копченої їжі, зловживання фаст-фудом, газованими напоями та інше. УВАГА! Прийом такої їжі перед процедурою ФГДС провокує появу на ендоскопічної картини вогнищ гіперемії;
• прийом деяких видів лікарських препаратів, що впливають на стан слизової оболонки травного тракту (НПЗП, глюкокортикостероїдів, антибіотиків, антикоагулянтів та ін);
• інфекційний фактор. Розвитку гастропатії сприяють деякі бактерії, зокрема Helicobacter pylori, та грибкові збудники;
• рефлюкс (закид) жовчі в шлунок, вплив соляної кислоти при тривалих інтервалах між прийомами їжі;
• стресові фактори: тривожність, недосипання, нервова та фізичне перевантаження;
• шкідливі звички: куріння, алкоголізм;
• гормональна дисфункція та обмінні порушення;
• застійні явища в травному тракті;
• спадковий фактор;
• супутні захворювання можуть запустити етіологічний механізм появи гастропатії (панкреатит, холецистит, ентерит тощо);
• ішемічні прояви в шлунковій стінці;
• харчова і лікарська алергія.

Класифікація недуги

Методом діагностики даної патології є фіброгастродуоденоскопія. Це найбільш достовірний спосіб визначення гиперемированных ділянок у травному тракті. Лікар за допомогою спеціального пристрою – ендоскопа оглядає стравохід, порожнину шлунка та дванадцятипалу кишку. У деяких випадках проводиться забір біоматеріалу для гістологічного дослідження.

При проведенні процедури оцінюються різні параметри ураження слизової оболонки травного тракту з метою постановки правильного діагнозу і оцінки стану пацієнта. В залежності від них, існує наступна класифікація еритематозної гастропатії.

За формою прояву

В даному випадку оцінюється поширеність області гіперемії.

• Вогнищева форма характеризується обмеженим (локальним) поразкою, запальний процес займає невелику ділянку слизової. Такий стан рідко переходить в гастрит, часто виникає ситуаційно при погрішності в харчуванні або як реакція на прийом певних лікарських препаратів.
• Поширена, або дифузна форма, має розлитий характер, еритеми можуть виявлятися в різних шлункових відділах, охоплюючи велику поверхню тканин. При відсутності правильного лікування може призвести до ускладнень – до гастриту і виразкової хвороби.

За ступенем запалення

Класифікація в даному випадку включає оцінку стану слизової, заходи впливу пошкоджуючих факторів на оболонку.

• Еритематозна гастропатия першого ступеня запалення характеризується початковими проявами ураження епітелію шлунка, при цьому відсутні ознаки занедбаності захворювання;
• Друга ступінь свідчить про прогресування процесу в результаті тривалого негативного впливу пошкоджуючих факторів на епітелій. В цьому випадку процес переходить у хронічну форму протікання гастропатії або гастриту.

ВАЖЛИВО! Зазвичай це спостерігається при відсутності лікування або при неадекватній терапії.

Симптоматика

Скарги, що пред’являються пацієнтами, у яких при проведенні фіброгастродуоденоскопія була виявлена еритематозна гастропатия, залежать від стадії, поширеності процесу, опірності організму. При вогнищевою формою симптоматика може бути відсутнім, при дифузній її прояви схожі з клінікою хронічного гастриту і виражаються наступними диспепсичними й загальними явищами:

• хворобливість в області надчревья. Виникає через деякий час після прийому їжі. В залежності від вираженості процесу відчуття варіюються від невеликого дискомфорту до значної хворобливості, що виникає не тільки після їжі, але і пиття;
• відрижка, відчуття переповнення шлунка, нудота, блювання обумовлені застійними явищами в шлунково-кишковому тракті, через що їжа повільніше переробляється;
• втрата ваги, слабкість, стомлюваність, погіршення стану волосся і нігтів пов’язані з дисфункцією всмоктування поживних речовин. При цьому в загальному аналізі крові може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну;
• з боку кишечника присутні здуття, порушення стільця, метеоризм;
• поява на мові білого або жовтуватого нальоту.

Методи терапії

Швидкість прогресування еритематозної гастропатії безпосередньо залежить від часу впливу на слизову оболонку шлунка пошкоджуючих факторів. Чим швидше буде встановлена і усунена причина, що викликала гіперемію тканин, тим швидше настане одужання.

В першу чергу рекомендовано дотримання правильного раціону харчування. Їжа готується на пару, виключаються дратівливі страви: гострі, пряні, солоні, копченості, газовані напої, алкоголь, кава. Чорний чай бажано замінити на трав’яний або на просту воду. Рекомендуються до вживання рідкі каші, нежирні сорти м’яса і риби, киселі, бульйон, сир, білки яєць, желе. Їжа повинна бути теплою, надто гаряча або холодна їжа додатково подразнює слизову оболонку і викликає спазм гладкої мускулатури.

Крім дієти, необхідно дотримуватися режиму харчування. Прийом їжі рекомендується проводити з інтервалом 2-3 години. Порції повинні бути маленькими (близько 350 р), щоб не перевантажувати травний тракт. Слід уникати переїдання, після якого відбувається гниття надлишку їжі в шлунку, що супроводжується симптомами відрижки, нудоти, важкості.

ВАЖЛИВО! Якщо основна причина еритематозної гастропатії полягала в погрішностей у харчуванні, то дотримання дієти протягом тижня має сприяти позитивній динаміці стану.

Якщо гіперемія шлункової оболонки виникла внаслідок прийому лікарських засобів, бажано по можливості відмовитися від них, або замінити на інші, більш м’якої дії. Якщо це неможливо, з метою пом’якшення подразнюючої дії на слизову ці препарати поєднуються з підтримуючими шлунок ліками. Наприклад, вимушений прийом засобів із групи НПВП (нимулид, кетанол, парацетамол і т. д.) можливо комбінувати з прийомом антисекреторних ліків (Омез, Омепразол, Квамател тощо). Також бажано чергувати прийом дратівливих препаратів з антацидними засобами (Альмагель, Фосфалюгель). Проте робити це потрібно з інтервалом між ними близько 2 годин, щоб уникнути зниження лікарської дії.

Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, зокрема паління. Також рекомендується звести до мінімуму стресові фактори, налагодити оптимальний режим праці і відпочинку.

Медикаментозна терапія призначається виходячи з комплексної оцінки скарг пацієнта і діагностичних критеріїв. При підвищеній кислотності рекомендується прийом інгібіторів протонної помпи, що надають антисекреторний ефект. Призначаються в’яжучі, гастропротекторные засоби (препарати вісмуту), антациди з обволікаючим дією (Альмагель, Маалокс і т. д.). Показано застосування ліків, що регулюють моторику травного тракту (Ганатон), препарати, що роблять захисний та відновлювальний ефект на тканини шлунка (Гастроцепін, Гастрофарм). При підтвердженні наявності хелікобактерій терапія доповнюється антибіотиками.

Хірургічне лікування даної патології здійснюється в дуже рідкісних випадках, коли медикаментозна терапія безуспішна. Здійснюється шляхом резекції (видалення) уражених ділянок, доступ до яких відбувається через ротову порожнину і стравохід в шлунок. Такий спосіб забезпечує мінімальне травмування тканин.

Лікування народними методами в комплексі з медикаментозними сприяє більш швидкому одужанню. Для цього застосовуються настої і відвари з трав, наприклад, шлунковий збір, який можна придбати в аптеці. Обволікаючим ефектом володіє відвар вівса, при зниженій кислотності використовується свіжий сік капусти. Перед застосуванням будь-яких народних засобів рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Висновок

Еритематозна гастропатия зазвичай є свідченням неправильного способу життя і добре піддається діагностиці та лікуванню. Найчастіше для повного позбавлення від цього ендоскопічного синдрому достатньо дотримання рекомендованої дієти і режиму харчування.

При виникненні симптомів гастропатії проведення правильної медикаментозної терапії дозволяє швидко від них позбутися. Чим раніше розпочато лікування, тим швидше й ефективніше його результат. Щоб уникнути виникнення ускладнень і переходу стану в хронічну форму при перших ознаках захворювання рекомендується звернутися за медичною допомогою.